Комісія з формування переліку вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу при Мінекономрозвитку розширила перелік техніки та обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується за рахунок коштів державного бюджету України.

Ключовим критерієм отримання компенсації із бюджету на придбання сільськогосподарської техніки і обладнання, згідно з умовами програми, є ступінь локалізації її виробництва на території України до 60%.

Ознайомитись з оновленим переліком можна за посиланням.

Довідково.

Згідно з умовами бюджетної програми, до переліку включаються техніка та обладнання, ступінь локалізації виробництва якої перевищує 60 % (для самохідних та причіпних комбайнів, тракторів, інших самохідних енергетичних засобів сільськогосподарського призначення-самохідних оприскувачів та спеціальних автомобілів сільськогосподарського призначення у 55 %), що виробляються заводами-виробниками, які є резидентами України не менш як два роки та: питома вага витрат яких на оплату праці з урахуванням відрахування на соціальні заходи у складі собівартості виробленої (реалізованої - для суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності) продукції становить не менш як 8 відсотків; здійснюють на території України технологічні операції, необхідні для виробництва техніки та обладнання; мають конструкторсько-технологічну документацію та/або зареєстроване право інтелектуальної власності на техніку та обладнання, відображене в балансі; здійснюють гарантійне і післягарантійне обслуговування техніки та обладнання.

За звітний період (з грудня 2018 по травень 2019 року) 2372 українським аграріям спрямовано 261,1 млн грн часткової компенсації вартості за купівлю 3993 одиниць української сільськогосподарської техніки та обладнання. Серед найбільших отримувачів компенсації від держави є, зокрема, сільгоспвиробники Вінницької області - 29,1 млн грн, Одеської області - 20,2 млн грн, Сумської області - 18,6 млн грн, Кіровоградської області - 18,2 млн грн та Миколаївської області  - 17,6 млн грн.

Вже 20 вересня 2019 року настає дедлайн впровадження системи безпечності харчової продукції НАССР на всіх українських підприємствах, у тому числі МСБ, діяльність яких так або інакше пов’язана з харчовими продуктами.

Система НАССР (від. англ. Hazard Analysis and Critical Control Points) - один із найбільш надійних засобів захисту споживачів харчових продуктів , який ідентифікує, оцінює і контролює можливі небезпеки на всьому шляху виготовлення харчових продуктів, дає можливість усунути шкідливі фактори та контролювати повний процес виробництва.

Система НАССР є обов’язковою в рамках законодавства більшості високорозвинених країн. Однією з умов Угоди про асоціацію між Україною та ЄС є наближення національного законодавства до законодавства європейських країн, зокрема, у галузі санітарних та фітосанітарних заходів.

Упровадження цієї системи в Україні регулюється Законами від 23.12.97 р. №771/97-ВР «Про основні принципи та вимоги до безпечності харчових продуктів» (далі – Закон № 771) та від 18.05.17 р. №2042-VIII Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин  (далі – Закон № 2042).

Законом № 771 установлено вимоги до впровадження систем управління безпечністю харчової продукції за принципами системи НАССР. Такий обов’язок покладено безпосередньо на операторів ринку (ст. 20, 21 Закону № 771).

Оператор ринку – це суб’єкт господарювання, що провадить діяльність із метою чи без мети отримання прибутку, в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів/інших об’єктів санітарних заходів. Також до операторів ринку відносяться агропродовольчий ринок, фізичні особи, якщо вони провадять діяльність із метою отримання прибутку чи без такої мети і займаються виробництвом та/або обігом харчових продуктів або інших об’єктів санітарних заходів (ст. 1 Закону № 771).

Закон № 2042 більше стосується контролю та перевірок. Його дія поширюється, зокрема, на суспільні відносини, пов’язані із здійсненням державного контролю за діяльністю операторів ринку, які займаються виробництвом та (або) обігом харчових продуктів, кормів, у тому числі ввезенням або пересиланням на митну територію України харчових продуктів та (або) кормів, з метою перевірки такої діяльності на відповідність законодавству про харчові продукти (ст. 3 Закону № 2042).

НАССР може бути інтегрована з ISO 22000,  оскільки вони мають спільні вимоги для контролю ризиків у сфері безпеки харчових продуктів.

Національний стандарт України ДСТУ ISO 22000:2007 (ISO 22000:2005, IDT) встановлює вимоги до системи управління безпечністю харчових продуктів, що поєднує:

  • інтерактивне інформування;
  • системне керування;
  • програми-передумови;
  • принципи НАССР.

Отже, НАССР зручно систематизує численні санітарні та технологічні норми і правила виробництва та полегшує їх поточний контроль. Оператори харчових потужностей, тобто виробники та переробники харчової продукції, повинні розуміти, що запровадження HACCP - це не додаткові вимоги для створення нових проблем виробникам, а нормальна світова виробнича практика забезпечення безпечності харчових продуктів.

Багато операторів ринку сподіваються, що придбавши «сертифікат про впровадження НАССР», вони зможуть працювати без проблем і надалі. Однак лише сертифікату недостатньо, тому що система має ефективно працювати на кожному етапі виробництва харчових продуктів. Ефективність впровадження  системи перевірятиме Держпродспоживслужба України. Процедури такого контролю визначено Законом № 2042. З метою забезпечення прозорості планові перевірки здійснюватимуться  через інтегровану автоматизовану систему державного нагляду (контролю), яка, у свою чергу, автоматично визначатиме тих, хто підлягає таким перевіркам. Держспоживслужба повідомляла, що уже підготовлено 500 інспекторів, котрі перевірятимуть сільгоспвиробників.

Наявність на підприємстві діючої системи управління безпечністю харчових продуктів НАССР — це надійне підтвердження того, що виробник забезпечує всі умови, які гарантують стабільний випуск якісної і безпечної продукції.

У цілому наявність у підприємства сертифіката НАССР несе ряд переваг:

  • зростання довіри клієнтів до бренду та формування репутації виробника безпечної продукції;
  • сертифікат може бути інструментом маркетингу для збільшення обсягів продажів шляхом заохочення нових клієнтів та бізнес партнерів;
  • спрощення виходу на зовнішні ринки шляхом визнання відповідності безпечності харчових продуктів;
  • посилення конкурентоспроможності продукції за рахунок наявності міжнародного сертифіката.

Всі загрози, які НАССР може ідентифікувати і нейтралізувати, можуть бути віднесені до трьох категорій:

  • Біологічні: включають в себе загрози патогенних мікроорганізмів, таких як цвіль, віруси, а також різного роду бактерії, наприклад сальмонела і E-палички.
  • Фізичні: включають в себе сторонні предмети, такі як скло, метал, дерево або пластик, які можуть випадково опинитися в харчових продуктах в результаті неякісного контролю виробничого процесу.
  • Хімічні: виникають внаслідок неправильного використання антибіотиків; забруднення дезінфікуючими засобами або гідравлічними рідинами.

Вимоги законодавства до великих виробників та МСБ різні.

Усі сільгосппідприємства мають запровадити на своїх потужностях систему НАССР,  строки встановлені  ч. 2 ст. 20 Закону № 771:

з 20.09.17 р. – на потужностях, на яких провадять діяльність із харчовими продуктами, у складі яких є необроблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей). Наприклад, сільгосппідприємства, які займаються переробкою і реалізацією м’яса, ковбас, сирів, йогуртів тощо;

з 20.09.18 р. – на потужностях, на яких провадять діяльність із харчовими продуктами, у складі яких відсутні необроблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей). Наприклад, сільгоспвиробник готової овочевої продукції;

У перших двох випадках мова йде здебільшого про великі підприємства, що виробляють сировину та готову продукцію відповідно. Малі потужності мають запровадити систему до 20 вересня 2019 року.

Малі потужності — це підприємства, які постачають харчові продукти кінцевому споживачу, мають не більше десяти осіб робочого персоналу, займають площу не більше 400 кв.м, або потужності, які не постачають харчові продукти кінцевому споживачу та мають не більше ніж п’ять осіб робочого персоналу.

Детальніше про систему HACCP для малого та середнього бізнесу можна довідатись тут.

Система НАССР в Україні не обмежується тільки розробкою документації та наведенням елементарного порядку на виробництві, вона базується на сімох основних принципах:

  1. Аналіз небезпечних чинників;
  2. Виявлення критичних контрольних точок;
  3. Встановлення критичних меж;
  4. Встановлення процедури моніторингу;
  5. Розробка коригувальних дій;
  6. Зберігання і актуалізація документів;
  7. Оцінка ефективності.

Окрім забезпечення економічно ефективної системи контролю безпеки харчових продуктів, впровадження відкриває для підприємств ще ряд переваг:

  • підвищує рівень безпеки продукції;
  • зменшує ризик виникнення хвороб харчового походження у споживачів;
  • підвищує навички співробітників по техніці безпеки харчових продуктів;
  • покращує контроль і загальне управління над виробничим процесом;
  • знижує ризики, пов'язані з негативними відгуками покупців;
  • підвищує рівень ділової репутації;
  • надає повну відповідність стандартам безпеки харчових продуктів;
  • допомагає «відкрити двері» на нові ринки міжнародної торгівлі і збільшує доходи;
  • знижує загальну вартість за рахунок більш ефективного управління;
  • підвищує інвестиційну привабливість;
  • підвищує рівень довіри між споживачем і роздрібним продавцем;
  • знижує витрати, пов'язані зі страхуванням і т.д.

Найголовніша перевага цієї сертифікації полягає в доступі до нових ринків збуту не лише для великих підприємств, а також і для малого та середнього бізнесу. Експерти стверджують, що впровадження НАССР може подвоїти обсяг продажів.

Витрати, які пов'язані з впровадженням НАССР, включає в себе наступні категорії:

  • Вартість програми обов'язкових попередніх заходів (наприклад, витрати на запуск і витрати на нове обладнання, реконструкцію або будівництво будівель).
  • Розробка і впровадження НАССР (наприклад, витрати на створення плану HACCP, подальшу його перевірку і навчання персоналу).
  • Поточні і операційні витрати (наприклад, витрати на ведення обліку і перевірки плану НАССР, коригувальні дії та інше).

Що є важливим:

  • Процедури, що засновані на принципах аналізу небезпечних факторів і контролю в критичних контрольних точках.
  • Виконання процедур повинно бути документально підтверджено веденням відповідних записів (наприклад, контроль температурних показників).
  • Система гнучка і створюється під конкретні потужності, а НЕ є шаблонно-однаковою для всіх!

На офіційному веб-сайті Держспоживслужби у розділі «Безпечність харчових продуктів та ветеринарна медицина» можна ознайомитись  із необхідною інформацію по впровадженню системи та знайти  докладну інструкцію для заповнення плану НАССР.

За невиконання обов’язку стосовно впровадження на потужностях регулярних процедур, заснованих на принципах системи НАССР, на оператора ринку накладатиметься штраф у розмірі (ст. 65 Закону № 2042):

на юридичних осіб – 30 МЗП (у 2019 році це 125190 грн);

на фізосіб-підприємців – 15 МЗП (62595 грн).

Також передбачено, що за перше порушення протягом останніх трьох років державний інспектор видасть оператору ринку припис щодо усунення порушень без оформлення протоколу.

Невиконання або несвоєчасне виконання припису тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу: для юросіб – 8 МЗП(33384 грн.), для фізосіб-підприємців – 5 МЗП (20865 грн).

Отже, якщо на підприємстві досі не запроваджена система безпечності харчових продуктів НАССР або її впровадження триває, а інспектор уже на порозі, то законодавство поки не буде жорстким. Але усунути порушення все-таки доведеться та якнайшвидше забезпечити запровадження та якісне функціонування системи НАССР на підприємстві.

Отже, запровадження системи НАССР на сільгосппідприємстві допоможе:

  • планувати і записувати подальшу роботу;
  • робити заплановане, аби підтримати безпечність харчової продукції;
  • перевіряти, що ви робите дійсно те, що планували, та фіксувати це;
  • діяти, аби вирішити проблеми з безпечністю харчової продукції, а також зафіксувати процес вирішення проблеми та час.

Система НАССР дозволяє не тільки контролювати якість та безпечність продукції, а й попереджувати виникнення перебоїв та загроз якості продукції.

Запровадження системи НАССР - тривалий відповідальний процес. Відсутність системи НАССР на підприємствах загрожує чималими штрафами.

Ключова мета впровадження системи НАССР — це ефективне управління якістю та безпечністю харчових продуктів, її можна назвати своєрідним інструментом захисту репутації виробника, тому вона практикується в світі вже декілька десятиліть. Впровадження цієї системи контролю потребує деяких матеріальних затрат з боку операторів. Але у довгостроковій перспективі всі гравці ринку харчових продуктів — від виробників до споживачів — отримують значні переваги. Виробники стають більш конкурентоспроможними, виробляючи продукти кращої якості та працюючи над тим, щоб заслуговувати на довіру споживачів та успішно боротись за їхній попит як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках. А споживачі, зі свого боку, отримують впевненість в якості та безпечності українських харчових продуктів, які вони купують в українських супермаркетах або на ринках.

МОЗ України затвердило новий перелік препаратів програми "Доступні ліки". Упродовж наступних шести місяців українці з серцево-судинними захворюваннями, діабетом 2 типу та бронхіальною астмою зможуть отримати 78 препаратів абсолютно безоплатно, ще 176 - з невеликою доплатою. 

До оновленого Реєстру лікарських засобів за програмою «Доступні ліки» увійшли 254 препарати. З них 78 пацієнти отримуватимуть безоплатно. Перелік безоплатних ліків збільшився майже на 20% у порівнянні з попереднім Реєстром. 

Найдешевший препарат, що на 100% відшкодовує держава, коштує 5,22 грн, найдорожчий – 863,43 грн.

Виробники лікарських засобів гарантують, що упродовж наступних шести місяців зможуть виробити і поставити відчутно більше препаратів за програмою. Очікується, що пацієнти зможуть отримати безоплатно чи з незначною доплатою понад 46 мільйонів упаковок препаратів - на 7 мільйонів більше, аніж упродовж дії попереднього Реєстру. 

Детальніше про те, як отримати ліки, дізнайтеся тут.

6 серпня 2019 року набув чинності Закон України 2639-VIII "Про інформацію для споживачів харчових продуктів", який встановлює загальні принципи та вимоги щодо інформації про харчові продукти, зокрема, стосовно їх маркування, а також обов'язки операторів ринку стосовно доведення цих даних до споживачів.

Уряд ухвалив рішення ліквідувати Державну екологічну інспекцію, а натомість створити Державну природоохоронну службу. Міністерство екології та природних ресурсів протягом останніх років напрацьовувало нормативно-правову базу для створення нової системи для запобігання екологічним правопорушенням. Відсутність належного контролю за порушеннями екологічного законодавства та тотальна корупція - найбільші проблеми у сфері довкілля. Реформа цієї структури назріла давно, але вона не є такою простою, як видається на перший погляд. Адже важливо не лише змінити назву, але у першу чергу залучити до роботи людей, які справді вболівають за довкілля, та надати їм необхідне матеріально-технічне оснащення, щоб люди мали змогу належно і в повному обсязі виконувати свої посадові обов'язки, а не боротися з мораторіями на перевірку бізнесу.

Загалом новою структурою Державної природоохоронної служби передбачено створення 10 міжрегіональних територіальних органів (Карпатського, Поліського, Придніпровського, Північно-Західного, Столичного, Східного, Причорноморського, Подільського, Центрального та Південно-Східного) та повну ліквідацію 23 територіальних підрозділів ДЕІ.

Детальніше за посиланням.

В Україні починається введення міжнародного номера банківського рахунку IBAN відповідно до вимог стандарту ISO

Відповідні норми містить постанова Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162  «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні».

Про це на своєму офіційному сайті нагадує НБУ. Так, починаючи з 5 серпня до 31 жовтня нові рахунки будуть створюватися тільки відповідно до стандарту ISO №13616, а старі будуть до нього поступово приводитися. З 1 листопада можна буде використовувати тільки реквізити IBAN.

Система електронних платежів НБУ в період з 05.08.2019 по 31.10.2019 рік забезпечить проведення міжбанківського переказу коштів незалежно від варіації заповнення реквізитів. Це означає, що в цей період ви можете вказувати як старі реквізити рахунку, так і нові, приведені у відповідність зі стандартом. При цьому обрана платником варіація заповнення реквізитів не може бути підставою повернення документа на переказ коштів без виконання або не зарахування коштів на рахунок клієнта.

Так, у документах на переказ коштів в реквізитах клієнт може заповнювати як пару реквізитів (номер рахунка платника/отримувача та код банку платника/отримувача), так і номер рахунка платника/отримувача за стандартом IBAN. У разі заповнення номера рахунка платника/отримувача за стандартом IBAN, у реквізиті “Код банку платника/отримувача” зазначається нуль.