2018-01-10-MoratoriyЗаборона на проведення органами державного нагляду планових заходів щодо здійснення контролю в сфері господарської діяльності подовжено до 31 грудня 2018 року.

30 грудня 2017 року Президент України Петро Порошенко підписав Закон України №2246-VІІІ «Про Державний бюджет на 2018 рік», і відповідні зміни будуть внесені в Закон №1728-VIII «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Тобто, до 31 грудня 2018 року позапланові заходи державного нагляду можуть бути здійснені за письмовою заявою суб'єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду або за рішенням суду, а також у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання, і в разі настання події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя і здоров'я людини, захист навколишнього середовища і забезпечення безпеки держави (відповідно до критеріїв, затверджених КМУ).

Також позапланові заходи державного нагляду можуть бути здійснені з метою перевірки виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

За матеріалами: propozitsiya.com

2017-04-25-investВ Україні заснували Міжнародну раду палат і бізнес-асоціацій, яка об’єднує іноземний та національний бізнеси, з метою залучити більше інвесторів до України.

Урочиста церемонія підписання меморандуму про її створення відбулася 19 квітня в Торгово-промисловій палаті України, повідомляється на офіційному сайті ТППУ.

Американсько-Українська ділова рада, Китайська торгова асоціація, Міжнародна турецько-українська бізнес-асоціація, Німецько-Українська торгово-промислова палата, Торгово-промислова палата України та Франко-Українська торгово-промислова палата ухвалили рішення об’єднатися задля поліпшення умов для самоврядування бізнесу в Україні. Долучитися до спільноти висловила бажання й Британсько-Українська торгова палата.

Міжнародні торгові палати й асоціації іноземного бізнесу спільно захищатимуть бізнес-інтереси іноземних і вітчизняних інвесторів в Україні,а також співпрацюватимуть із мето активізації та поглиблення рівня бізнес-діалогу з урядом.

Новоутворена платформа загалом об’єднує близько 9 тисяч компаній, із яких 8 тисяч – члени ТПП України, що представляють національний бізнес,і майже тисяча іноземних інвесторів, які працюють в Україні.

Рада збиратиметься регулярно для обговорення актуальних питань, рамкових умов для інвестування та готуватиме пропозиції уряду України щодо вдосконалення можливостей самоврядування, економічної ситуації та бізнес-клімату, вирішення системних проблем, що заважають іноземним і вітчизняним інвесторам в Україні.

У заході також взяли участь керівники дипломатичних установ зарубіжних країн, акредитованих в Україні.

Прес-служба / 25.04.2017.

2017-06-16-CroatiaПредставники 30 українських і понад 50 хорватських компаній взяли участь в українсько-хорватському бізнес-форумі, що відбувся у Загребі. Вітчизняні підприємці представили різноманітні галузі: машинобудування, сільське господарство, фармацевтику, будівництво, торгівлю тощо. Делегацію очолював президент ТПП України Геннадій Чижиков.

Основні напрями бізнес-інтересів двох країн – постачання продуктів харчування і вин, металу і виробів із нього; кооперація в галузі суднобудування та ремонту суден і яхт; туризм; будівництво і девелопмент; співпраця з метою спільного виходу на ринки третіх країн.

Велися також перемовини щодо прямого авіасполучення. Воно б відкрило нові можливості для розвитку торговельно-економічної та культурно-гуманітарної співпраці України та Хорватії.

Мова йшла й про розширення співробітництва у туристичній галузі, зокрема шляхом збільшення кількості спільних туристичних проектів із метою створення об’єктів туристичної інфраструктури в Україні.

Це вже третій українсько-хорватський бізнес-форум за останні півтора роки. Завдяки зусиллям дипломатів, торгово-промислових палат і бізнесменів України та Хорватії торговельно-економічне співробітництво між країнами поступово посилюється.

Для українських підприємців ринок Хорватії відкриває великі перспективи. Член ЄС з 2013 року, Хорватія надає можливість доступу до капіталу ЄС через бізнес-співпрацю. Найбільші показники товарообігу країна має із Німеччиною, Італією, Австрією, Словаччиною, Угорщиною. Україна у цьому списку поки посідає лише 55-те місце із 14% товарообігу. Цей обсяг торгівлі може бути достатньо збільшений. Візит української делегації, українсько-хорватський бізнес-форум і двосторонні переговори підприємців дадуть серйозний поштовх у цьому питанні.

За інформацією прес-служби ТППУ / 16.06.2017.

2017-04-06-800px-Government BuildingОфіційне звернення щодо необхідності втрутитися та терміново розв’язати проблему на початку березня цього року прем'єр-міністрові направила Торгово-промислова палата України.

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман дав доручення Міністерству економічного розвитку і торгівлі, Міністерству інфраструктури, Укрзалізниці й Антимонопольному комітету України напрацювати пропозиції щодо вирішення кризової ситуації, що склалася зі збереженням торговельно-економічної присутності України в регіоні Центральної Азії у зв’язку з транзитною блокадою, яку застосовує Росія проти України.

Торгово-промислова палата України, від імені бізнес-спільноти, висловила занепокоєність з приводу того, що наразі українські експортери для доставки продукції в Центральну Азію і Сіньцзян-Уйгурський автономний район Китайської Народної Республіки вимушені використовувати альтернативний маршрут через Чорноморську і Каспійську поромні переправи. Але низка проблем ставить під сумнів його ефективність.

Палата пропонує три варіанти вирішення проблеми, повідомляє офіційний сайт ТППУ. Так, для підвищення конкурентоспроможності альтернативного маршруту в обхід Росії необхідно активізувати роботу з узгодження єдиної конкурентної тарифної політики маршруту і запровадження єдиного наскрізного маршруту через транзитні країни.

Крім того, доцільно оптимізувати тарифи чорноморських поромних переправ і зменшити ставки портових зборів (на 50%).

Керівництво ТППУ, яке діє в інтересах малого та середнього українського бізнесу, висловлює сподівання, що найближчим часом це питання буде врегульовано з урахуванням чинних нормативних актів, економічної ситуації та можливих соціально-економічних наслідків.

Прес-служба / 6.04.2017.

 

2017-06-13-Doradcha grupaДля цілісності процесу імплементації директив ЄС в Україні, представлення питань сталого розвитку в усіх аспектах торговельних відносин, для того, щоб результати євроінтеграційної політики відчувало все суспільство, бізнес і, насамперед, МСП, а також з метою надання рекомендацій щодо імплементації глави 13 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, за ініціативи ТПП України створено Дорадчу групу з питань сталого розвитку української сторони.

Дорадча група з питань сталого розвитку – це команда експертів галузей економіки України, що працюватиме задля грамотної, свідомої побудови всіх євроінтеграційних реформ, від планування до моніторингу й оцінювання. Вона створена з урахуванням критеріїв, застосованих при формуванні Дорадчої групи європейської сторони. На сьогодні до її складу входить 29 організацій. Група відкрита до діалогу і вступу нових членів. Узагальнювати досвід і презентувати його на міждержавному рівні – ось головний меседж новоствореного об’єднання.

На прес-конференції, проведеній 9 червня, повідомили, що Дорадча група за участю ТПП України вже презентувала себе європейській спільноті, взявши участь у Першому Форумі громадянського суспільства у Брюсселі, що проходив 29-30 травня 2017 року в рамках першого засідання Підкомітету Україна – ЄС з питань торгівлі та сталого розвитку, де вони окреслили подальші кроки щодо розбудови інституції в Україні.

За інформацією прес-служби ТППУ / 13.06.2017.

coins-1523383 960 720Прийнятий нормативно-правовий акт передбачає децентралізацію прийняття рішень про інвестування.

За відповідне рішення проголосували 234 народних депутата, передає УНІАН.

За словами голови парламентського Комітету з питань промислової політики і підприємництва Віктора Галасюка, метою законопроекту є підвищення ефективності державного інвестування в Україні. Ним також передбачено поділ понять державного інвестування і державної підтримки, розмежування загальнодержавних і місцевих інвестицій, введення процедури економічної оцінки до початку інвестування.

Крім того, згідно законопроекту, прийняття рішень щодо інвестування за рахунок коштів місцевих бюджетів передається місцевим органам влади. До того ж буде створений єдиний реєстр державних інвестиційних проектів.

Прес-служба / 23.03.2017.