Відповідно до статті 24-1 Закону України "Про зайнятість населення" та постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 № 696 (із змінами) одним із видів компенсацій витрат роботодавця є компенсація на оплату праці за працевлаштування зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб на умовах строкових трудових договорів тривалістю не більше 6 календарних місяців.
Компенсація витрат роботодавцю на оплату праці надається за умови працевлаштування зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб за направленням базового центру зайнятості на умовах строкових трудових договорів і збереження гарантій зайнятості таких осіб протягом періоду, що перевищує тривалість виплати у 2 рази.
Компенсація виплачується за кожний непарний місяць роботи протягом року в розмірі фактичних витрат на оплату праці осіб але не вище середнього розміру заробітної плати штатного працівника, що склався у відповідному регіоні за минулий місяць.
Зазначені витрати включають основну та додаткову заробітну плату, визначену відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України "Про оплату праці", та суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахованого на такі виплати.
Роботодавець для отримання компенсації протягом 2-х місяців з дня працевлаштування подає центру зайнятості заяву про компенсацію витрат на оплату праці довільної форми та копії трудового договору між ним і працівником або розпорядчого акта про прийняття на роботу. Рішення про компенсацію або відмову в компенсації приймається базовим центром зайнятості протягом 10 робочих днів з дати отримання всіх необхідних даних. У разі прийняття рішення про компенсацію протягом 7 робочих днів між центром зайнятості та роботодавцем укладається договір.