Інтерв’ю президента Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати
Невдовзі після початку епідемії коронавірусу відома французька алкогольна компанія переобладнала лікеро-горілчані заводи під виробництво гелю для дезінфекції рук. Українська дизайнерка текстильних ляльок почала шити захисні маски. У Кропивницькому на Кіровоградщині майстриня манікюру проводить онлайн заняття по догляду за нігтями. Виробник вареників і котлет організував службу доставки, а івент-агенція дистанційно консультує наречених, як підготуватися до весілля. Адже карантин карантином, а життя продовжується!
Втім, після закінчення вимушеної ізоляції життя вже ніколи не буде таким, як раніше. Як показав досвід останніх місяців, криза торкнулася практично всіх галузей суспільного та економічного життя. В першу чергу, її сталеві обійми відчув бізнес, який втратив практично все: ринки збуту, партнерів, логістику, джерела фінансування. У різних країнах керівники великих і малих компаній замислюються над одним і тим же питанням: як вижити? Та найбільш прозорливі шукають відповідь на запитання: як розвивати бізнес у кризу і йти далі?
– Зараз бізнесу, як ніколи, потрібні свіжі нестандартні ідеї, рішення, гіпотези, все що завгодно, навіть фантазії на цю тему – як можна швидко розгорнути виробництво, адаптувати товари й послуги під нові реалії (знижений попит і обмеженість в ресурсах), - вважає президент Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати Ірина Саєнко. – Скажу цілком очевидні речі: світ сьогодні змінився і продовжує змінюватися. Ми живемо у VUCA-світі.
Вперше цей термін з’явився у 1987 році для опису стану країн після закінчення «холодної війни» між СРСР та США. Його придумали на противагу стабільному, простому й передбачуваному періоду часу, який закінчився зі стрімким розвитком технологій та активним розширенням інформаційного поля.
VUCA – це перші літери чотирьох слів: volatility — нестабільність, мінливість; uncertainty — невизначеність; complexity — складність; ambiguity — неоднозначність, двозначність. Якщо зовсім коротко, то це стресовий світ, що постійно змінюється, в якому для виживання потрібно швидко й адекватно опрацьовувати величезні обсяги інформації й так само швидко приймати рішення.
— Ті, хто змогли переорієнтуватись, почали під час карантину готувати обіди медпрацівникам, які днюють і ночують у лікарнях, - продовжує моя співрозмовниця. – Продовольчі супермаркети налагодили доставку харчових продуктів на замовлення. Власники ресторанів, піцерій, кафе засукали рукави і стали місити тісто, варити борщі, а потім розвозити їх клієнтам. Але ж ми всі розуміємо, що це все одно заробіток.
І якщо виробничі компанії ще так-сяк тримались у березні та квітні, то травень для них буде надскладним. Навіть у випадку, якщо карантинні заходи будуть послаблені, це не зможе кардинально вплинути на ситуацію. Адже, якщо механізм зупинили, потрібен час, щоб його запустити. Та зупиняти завжди легше, ніж заводити з «нуля» і змушувати працювати знов. Зупинили на місяць-півтора, а відновлювати рух будемо щонайменше три – чотири місяці.
Повірте, промивка мізків відбувається серйозна. На перший план виходять ІТ-технології. Життя перемістилося у віртуальний простір, люди почали більше спілкуватися за допомогою інтернету, соцмереж, усіляких онлайн-платформ. Дуже багато проектів втілюється онлайн. От і ми нещодавно провели у прямому ефірі свій перший тренінг для підприємців у рамках програми Європейського банку реконструкції та розвитку EU4BUSINESS.
Вже п’ятий рік поспіль Кіровоградська регіональна торгово-промислова палата, до якої входять 160 підприємств та підприємців області і яка є партнером EU4BUSINESS, проводить для своїх членів навчання, консультації, зустрічі з провідними європейськими та вітчизняними експертами. Ця програма, започаткована у травні 2016 року (КРТПП долучилась до неї з вересня 2017), спрямована на допомогу малому та середньому бізнесові, поліпшення бізнес-клімату в нашій країні. Вона полегшує отримання фінансування для малого і середнього бізнесу, забезпечує навчання та адресну підтримку підприємств, технічну підтримку щодо узгодження зі стандартами ЄС.
— Упродовж кількох років ми проводили навчання в аудиторіях, коли збиралися й мали змогу поспілкуватися особисто всі учасники процесу, - продовжує Ірина Саєнко. – Однак під час карантину обставини змусили нас шукати інші варіанти, перш за все виходити на дистанційне навчання та спілкування онлайн. Зрозуміло, для цього довелось перелаштувати свою комп’ютерну систему, переписати програми, переглянути методику. Думаю, багатьом компаніям доведеться сьогодні влаштовувати мозкові штурми і думати, як жити далі?
— За прогнозами Європейської бізнес-асоціації, кожне п’яте мале підприємство не переживе наслідків карантину. Як на фоні цієї статистики виглядає Кіровоградщина?
— Я б не поспішала з такими висновками. Ті, хто хочуть працювати, вихід знайдуть із будь-якої ситуації. Тим паче, держава не залишилась осторонь проблем і запропонувала малому та середньому бізнесу підтримку. Я восьмий рік очолюю торгово-промислову палату, 26 років тому заснувала рекламну агенцію «Антураж» і можу з упевненістю сказати: подібне відбувається вперше. Звісно, програми кредитування, податкові послаблення не вирішують усіх проблем, але все ж суттєво спрощують існування у скрутних умовах.
Так, нам складно. Так, ми прив’язані до тих компаній, які нас обслуговували і припинили існування. Але зараз ми і день, і ніч думаємо над тим, чим будемо займатись далі. Днями я збирала колектив, розповідала про сайт ProZorro – офіційний портал оприлюднення інформації про публічні закупівлі України. Будемо навчати наш бізнес використовувати можливості, які надає ця система: брати участь у тендерах, електронних торгах.
Хто шукає – той завжди знаходить. Просто треба розуміти перспективу. Прийшов час маркетологів і стратегій. У будь-якому випадку ті, хто захочуть – працюватимуть. Але повторюю: для того, щоб відродити втрачене, потрібен час. Це як механізм, який безперебійно працював, а потім раптово зупинився. Зламалась якась деталь. У кращому випадку, її можна полагодити. В гіршому – механізм відновленню не підлягає.
На мою думку, нинішні труднощі – це лише перший тривожний дзвіночок. Кризові ситуації, як правило, тягнуть за собою цілий ланцюг збоїв, причому не лише на виробництві, а й у банківській системі. Не всі підприємства зможуть повернути кредити. Впаде обіг товарів і коштів.
Водночас хочу зауважити: кожна криза дається нам для того, щоб переглянути власне ставлення до того, чим займався, перебудуватися і йти вперед. Люди, які раніше цілодобово були зайняті роботою, нарешті отримали змогу пожити в родинах. Подивитися, як виглядає дитина, згадати, якого кольору очі в дружини чи чоловіка. Дехто навів лад у думках. Було достатньо часу поміркувати, як перелаштувати підприємство у відповідність до нових реалій. Тепер ми знаємо, що може статися й інша, не зовсім приємна для нас ситуація.
— Східні мудреці кажуть, що будь-яка криза – це не лише проблеми, а й нові можливості. Цікаво, чи є в нашій області приклади, коли під час карантину відкриваються нові підприємства?
— Скажімо, йдеться більше про інтуїцію керівників, які дають своїм підприємствам нове життя. Наприклад, малі швейні підприємства оперативно переорієнтувались, відреагували на потреби ринку, соціальний запит і почали шити захисні маски. Причому не просто марлеві засоби, а дизайнерські вироби з вишивками, стразами, оригінальними прикрасами тощо! Я завжди кажу: якщо ти живий, маєш руки-ноги, ти дихаєш – значить, у тебе все вийде. Сила – в дії! До речі, це гасло нашого колективу – Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати.
Думаю, сьогодні багато хто зрозумів, що малий бізнес повинен розвиватися. Потрібно навчатися. Якщо цього не робити, то перспективи розвитку компанії не буде. Як би це банально не звучало, але потрібно зрозуміти стару істину: навчання – це світло. Та й не лише малого бізнесу це стосується. І великий бізнес має перебудовуватись. Компанії повинні зрозуміти, які цілі для них головні, а які – другорядні.
Головне – зберегти те, що маєш. Знайти можливості для перепрофілювання, вийти на нові ринки, щоб залишитись на плаву. Ось у який бік треба спрямувати погляд сьогодні. На кону поставлено дуже багато. Виживуть найбільш метикуваті, які не побояться дивитись на світ крізь призму нової стратегії.
Людмила Макей, «Утренний город»
