Медіація існує так само давно, як існують конфлікти. Для вирішення конфліктів вдавалися як до переговорів між конфліктуючими сторонами, так і до медіації, яку можна назвати особливим видом переговорів за участю нейтрального особи.

У якийсь момент в кожній країні, у зв'язку з перевантаженістю судової системи, стає актуальним питання: яким же чином можливо врегулювати спір без суду? У зв’язку із чим починається формування попиту на різні альтернативні способи вирішення спорів. І до тих пір, поки вплив цих факторів не досягло певної межі, і поки немає певного рівня інформованості та готовності до змін в суспільстві, не відбувається швидкого розвитку медіації.

В усьому світі медіація є однією з найпопулярніших форм врегулювання конфліктів. Медіація отримала значний розвиток у країнах Європи, Австралії, США та, наразі, активно розвивається на території країн пострадянського простору.

Процес інтеграції медіації як повноцінного і повноправного інституту альтернативного вирішення спорів Україні знаходиться на самому початку свого становлення.

Наразі, в Україні процедура медіації не регламентована на законодавчому рівні, що значно ускладнює її застосування на практиці. Проте само собою зрозуміло, що без конкретної підтримки з боку суб’єктів, які в Україні формують політику в галузі правосуддя (суди, уряд, парламент, адвокатура), медіації не просто здобути популярність.

З метою впровадження в Кіровоградській області культури альтернативного вирішення спорів в цілому і медіації зокрема на рівні кращих світових стандартів, 1 липня 2016 року рішенням Президії Кіровоградської РТПП на базі Регіональної палати створено Центр медіації, завданням якого є запровадження медіації як альтернативного способу вирішення конфліктів (спорів), який ґрунтується на принципах добровільності, самовизначеності, конфіденційності, незалежності, неупередженості та гнучкості.

Реєстр медіаторів Кіровоградської РТПП

Кодекс медіатора КРТПП  

Положення про медіаторів КРТПП  

Положення про процедуру медіцації в КРТПП  

Положення про Центр медіації КРТПП  

Засвідчення документів, пов’язаних із здійсненням зовнішньоекономічної діяльності (документів комерційного характеру) – процедура підтвердження дійсності виданих підприємствами та організаціями або державними установами, представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності, що зареєстровані на території України оригіналів документів комерційного характеру для надання їх іноземним контрагентам.

Перелік держав для яких потрібне засвідчення торгово-промислової палати:
В'єтнам, Єгипет, Індія, Іран, Ірак, Йорданії, Катар, Кувейт, Лівія, Ліван, Об'єднані Арабські Емірати, Пакистан, Перу, Саудівська Аравія, Сирія, Судан, Туреччина, Філіппіни.

-----
Документи, пов’язані із здійсненням зовнішньоекономічної діяльності
До документів, пов’язаних із здійсненням зовнішньоекономічної діяльності, що надаються заявниками для засвідчення, відносяться зокрема:
- договори, угоди, контракти додатки до них, специфікації, інвойси, коносаменти, товарно-транспортні накладні, товаророзпорядчі накладні, митні декларації, декларації виробника товарів тощо;
- оригінали та/або належним чином засвідчені копії: сертифікатів про походження товарів, ветеринарних сертифікатів, сертифікатів якості, фіто санітарних сертифікатів (додатків до них), сертифікатів вільної торгівлі, сертифікатів відповідності, гігієнічних сертифікатів, санітарно-епідеміологічних висновків, радіологічних сертифікатів, сертифікатів здоров’я;
- нотаріально засвідчені копії: статуту, установчого договору, протоколів зальних зборів та інших нотаріально засвідчених документів;
- виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб–підприємців та громадських формувань, які завірені печаткою цього підприємства, організації, установи, фірми тощо;
Даний перелік документів не є вичерпним, для засвідчення документів можуть надаватися і інші документи комерційного характеру, які складаються у процесі здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

---
Роз’яснення
На підставі п. 6 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Рішенням Президії торгово-промислової палати України від 21.07.2016 року "Про уніфікацію в системі ТПП України послуг із засвідчення документів, пов’язаних із здійсненням зовнішньоекономічної діяльності" ЗАТВЕРДЖЕНО "Положення про порядок засвідчення торгово-промисловими палатами в Україні документів, пов’язаних із здійсненням зовнішньоекономічної діяльності (документів комерційного характеру)" відповідно до Рішення Президії ТПП України від 21.07.2016 №14 (7).

---
Тарифи
Тарифи на послуги із засвідчення документів, пов’язаних із здійсненням зовнішньоекономічної діяльності (документів комерційного характеру) передбачають звичайний та терміновий порядок розгляду заяви, за бажанням заявника (у звичайному режимі послуга надається протягом 3 робочих днів, у разі виконання робіт у терміновому режимі (в межах одного робочого дня), оплата послуги здійснюється з урахування коефіцієнта "2").
Тариф на послугу, грн. (без ПДВ) за один документ - 250,00.
Увага!!! В момент подачі документів для засвідчення до Кіровоградської РТПП, представник юридичної особи повинен мати довіреність від підприємства з повноваженнями на представника та документ, що посвідчує особу представника.

Дивись також:
Положення про порядок засвідчення торгово-промисловими палатами в Україні документів, пов’язаних із здійсненням зовнішньоекономічної діяльності (документів комерційного характеру) від 21 липня 2016 р. № 14(7) Рішення Президії ТПП України.

Телефон для довідок: (0522) 30-87-24

14 січня 2005 року Кіровоградським обласним управлінням юстиції у Кіровоградській області зареєстровано Постійно діючий третейський суд при Кіровоградській регіональній торгово-промисловій палаті (далі - Третейський суд).

6 січня 2016 року Кіровоградським територіальним управлінням юстиції у Кіровоградській області зареєстровані зміни до Положенням про Постійно діючий третейський суд при Кіровоградській РТПП та Регламент Постійно діючого третейського суду при Кіровоградській РТПП. Оновлено склад суддів Третейського суду.

Третейський суд утворений на підставі Закону України "Про третейські суди" як недержавний незалежний постійно діючий орган для вирішення спорів, які виникають із цивільних та господарських правовідносин без статусу юридичної особи.

Завданням Третейського суду є захист майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних чи юридичних осіб шляхом всебічного розгляду та вирішення спорів відповідно до закону.

Третейський суд здійснює свою діяльність згідно з Законом України "Про третейські суди", Положенням про Постійно діючий третейський суд при Кіровоградській РТПП та Регламентом Постійно діючого третейський суд при Кіровоградській РТПП що затверджені Президією Кіровоградської РТПП.

Основні переваги розгляду спору у Третейському суді:
- оперативність та швидкість, відсутність бюрократизму та корупційних проявів;
- конфіденційність третейського розгляду;
- право сторін обирати третейських суддів, а також місце проведення засідань суду та мову третейського провадження;
- незалежність третейських суддів, підкорення їх тільки закону;
- остаточність рішення третейського суду та можливість оскарження цього рішення лише з процесуальних підстав, передбачених Законом України "Про третейські суди";
- негайне набрання чинності рішенням третейського суду;
- можливість примусового виконання рішення суду;
- оптимальність судових витрат, що дає можливість "здешевити" витрати на судовий розгляд спору.

Компетенція Третейського суду
Третейський суд приймає до розгляду будь-які спори, що виникають між юридичними та фізичними особами з цивільних та господарських правовідносин, за винятком випадків, передбачених Законом України "Про третейські суди".

Підстави для звернення до Третейського суду
Третейський суд приймає до розгляду спори, що відносяться до його компетенції, за наявності письмової третейської угоди, укладеної між сторонами, про передачу третейському суду всіх або окремих спорів, що виникають або можуть виникнути між сторонами з конкретних правовідносин, незалежно від того, носять вони договірний характер чи ні.
Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з розглядом спору, порядок їх сплати і розподілу між сторонами встановлюється Положенням про третейські витрати.

Строк розгляду справи Третейським судом не може перевищувати двох місяців з дня порушення провадження у справі.

Обов'язковість рішення Третейського суду
Рішення Третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.51 Закону України "Про третейські суди". Рішення виконується зобов'язаною стороною добровільно у строки, вказані в рішенні. Якщо строк не встановлено, то рішення підлягає негайному виконанню. Невиконане добровільно рішення третейського суду підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Третейський розгляд справи у суді здійснюється третейськими суддями, які обираються сторонами або призначаються Головою Третейського суду з числа осіб, включених до списку третейських суддів. Нині цей список налічує 10 третейських суддів - фахівців у різних галузях права, юристів-практиків, більшість з яких мають досвід третейського розгляду спору.

-------

Положення про Постійно діючий третейський суд при Кіровоградській РТПП
Регламент Постійно діючого третейського суду при Кіровоградській РТПП
Список третейських суддів Постійно діючого Третейського суду при Кіровоградській регіональній торгово-промисловій палаті

-------

Замовити послуги та отримати додаткову інформацію:
телефон: (0522) 30-87-24 
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Розмір штрмхкодової позначки та відповідно коефіцієнт збільшення вибирають не довільно, а залежно від технології друку, якості матеріалів та результатів оцінки якості друку. Розміри штрихкодових позначок встановлені стандартом ДСТУ 3146-95. Більший розмір забезпечує більшу надійність зчитування. Рекомендовані розміри і зразки штрихкодових позначок EAN-13 та їх умовні позначення наведено нижче.

У випадку коли поверхня для друку є недостатньою, допускається зменшення висоти штрихкодової позначки. Однак слід враховувати, що це супроводжується зменшенням можливості багатонапрямного зчитування.

Зони стабілізації — це світлі поля, що обмежують штриховий код справа та зліва і є важливим елементом штрихкодової позначки, необхідним для забезпечення її зчитування. Зменшення ве­личини зон стабілізації недопустиме.

Спосіб друку  Розмір позначки офсетний - з SC0 і більше (M · 0,8) типографічний - з SC2 і більше (M · 1,0) типоофсетний, або глибокий - з SC3 і більше (M · 1,1) фільмодрук, шовкографія - з SC4 і більше (M · 1,2) флексографічний на папері, або на фользі - з SC5 і більше (M · 1,4) флексографічний на гофрокартоні - з SC7 і більше (M · 1,7) Рекомендовані розміри штрихкодових позначок:  * використані матеріали Асоціації "ДжіЕс1 Україна"