В Україні діятиме Координаційна рада з питань розвитку мікропідприємництва та малого підприємництва. Таке рішення було прийнято на виконання Указу Президента № 761/2019 від 17 жовтня.

Відповідна постанова № 892 від 28 жовтня 2019 року набрала чинності 31 жовтня 2019 року.

До складу Ради увійдуть:

  • заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, голова Ради;
  • заступник Міністра фінансів, заступник голови Ради;
  • заступники: Міністра соціальної політики; Міністра цифрової трансформації; Міністра у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб; Голови ДПС; Голови Держмитслужби;
  • представники: АМКУ, ДРС, Нацбанку (за згодою), Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування "Українська асоціація районних та обласних рад" (за згодою), Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування "Асоціація міст України" (за згодою); громадських організацій, що представляють інтереси суб'єктів мікропідприємництва та малого підприємництва (за згодою).

Рада є тимчасовим консультативно-дорадчим органом, утвореним для поліпшення умов з розвитку підприємництва, провадження фізособами підприємницької діяльності.

Основні завдання Ради, серед іншого:

- підготовка стратегічних рішень щодо проведення реформ у сфері сприяння розвитку мікропідприємництва та малого підприємництва;

- підготовка рекомендацій та пропозицій щодо формування і реалізації держполітики у сфері сприяння розвитку мікропідприємництва та малого підприємництва;

- визначення шляхів, механізмів та способів вирішення проблемних питань щодо сприяння розвитку мікропідприємництва та малого підприємництва, зокрема:

лібералізації умов та критеріїв віднесення ФОПів до першої групи спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності;

запровадження дворічного мораторію на проведення перевірок ФОПів (крім тих, що провадять високорентабельні види діяльності з істотними ризиками ухилення від оподаткування) щодо дотримання ними порядку застосування РРО;

відповідальності ФОПів за порушення ними встановленого порядку подання до контролюючих органів звітності, пов'язаної із застосуванням РРО;

- проведення роз'яснювальної роботи щодо застосування РРО відповідно до законів про РРО та кешбек.

Рада:

- проводитиме аналіз стану справ і причин виникнення проблемних питань щодо розвитку мікропідприємництва та малого підприємництва;

- братиме участь у розробленні проектів НПА з питань, що належать до її компетенції;

- подаватиме Уряду розроблені за результатами своєї роботи пропозиції та рекомендації.

Формою роботи Ради визначено засідання, що проводитимуться за рішенням її голови в разі потреби, але не рідше ніж один раз на 3 місяці.

 

За матеріалами https://jurliga.ligazakon.net/

Верховна Рада України  прийняла в першому читанні законопроєкт №1076 про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель, зокрема, в роботі системи Prozorro.

Передбачається, що ухвалення закону призведе до зменшення випадків обходу системи Prozorro під час оголошення тендерів. Законопроєкт вводить поняття спрощених закупівель - закупівлі товарів, робіт і послуг на суму від 50 до 200 тис. грн, які обов'язково будуть проводитися через Prozorro. Так, приблизно 250 тис. процедур в рік будуть виведені з тіні. Додаткова економія завдяки цьому може скласти до 9 млрд грн на рік. Також законопроєктом пропонується дозволити бізнесу виправляти помилки в документації протягом 24 годин.

Прем’єр-міністр високо оцінив роль ухвалення законопроекту №1076 щодо вдосконалення публічних закупівель: «Нам потрібен розвиток конкурентного середовища у сфері закупівель в Україні. Більше того, ми гармонізуємо Закон України «Про публічні закупівлі» з Директивами Європейського Союзу з питань закупівель. Це важливо в рамках Угоди про Асоціацію».

Також Верховна Рада України підтримала законопроєкти:

№1080 (Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес);

№1050 (Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню);

№1053-1  (Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг);

№1073 (Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг).

Джерело:

https://www.kmu.gov.ua/ua/news/detinizaciya-ekonomiki-ta-pripinennya-tisku-na-biznes-zabezpechat-ukrayini-zrostannya-oleksij-goncharuk

Президент Володимир Зеленський підписав УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №761/2019 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення сприятливих умов для діяльності фізичних осіб — підприємців", який набере чинності з дня його опублікування.

Відповідно до документу, Кабміну доручено утворити координаційну раду з питань розвитку мікро- та малого підприємництва та залучити в неї представників громадських організацій в сфері малого бізнесу.

У двотижневий строк за участі створеної ради Уряд має подати на розгляд Верховної Ради законопроекти, спрямовані на:

- лібералізацію умов та критеріїв віднесення ФОП до першої групи спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, зокрема шляхом встановлення більшого розміру граничного обсягу їх доходу протягом календарного року, надання їм права використовувати працю найманих осіб, а також розширення переліку видів діяльності, які вони можуть здійснювати;

- запровадження дворічного мораторію на проведення перевірок ФОП (крім тих, які здійснюють високорентабельні види діяльності з істотними ризиками ухилення від оподаткування) щодо дотримання ними порядку застосування РРО;

- пом'якшення відповідальності за порушення встановленого порядку подання до контролюючих органів звітності, пов'язаної із застосуванням РРО.

Указом також встановлено необхідність спростити процедуру реєстрації РРО через інтернет та надати відповідні роз'яснення.

Крім того, Президент зобов'язав Кабмін з 1 січня 2020 року дати можливість платникам податків тестувати безкоштовне програмне забезпечення під час здійснення розрахункових операцій.

Також В. Зеленський підписав закони № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(законопроект № 1053-1) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (законопроект № 1073), які Парламент ухвалив 20 вересня 2019 року. Детальніше про ці документи можна прочитати тут.

Зверніть увагу: в Україні запустили бота-бухгалтера ReporTax для ФОП, який вміє розраховувати і платити податки, а також подавати звітність до держорганів.

 

За матеріалами електронного ресурсу Юрліга https://biz.ligazakon.net/ua/news/190220_fop-zblshat-lmt-dokhodv-ta-ne-budut-perevryati-dva-roki-ukaz-prezidenta

Президент В.Зеленський підписав Указ  №647/2019 «Про деякі заходи із забезпечення надання якісних публічних послуг».  

Указ видано з метою утвердження функціонування сервісної держави — держави для громадян і бізнесу, забезпечення належної реалізації прав фізичних та юридичних осіб y сфері надання публічних, у тому числі адміністративних послуг, створення сучасної інфраструктури, зручних та доступних електронних сервісів для надання таких послуг. Зокрема, Указ передбачає поступове переведення окремих публічних послуг в електронну форму та оприлюднення на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади щоквартальних звітів про стан реалізації відповідних заходів з відображенням інформації про послуги, переведені в електронну форму, та послуги, порядок та умови отримання яких спрощено.

З 2 листопада набуде чинності Закон № 159-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності", прийнятий 3 жовтня.

В Закон "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" внесено суттєві зміни.

  1. Нотаріальні дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва здійснюватимуться одночасно з державною реєстрацією прав.
  2. Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться будь-яким державним реєстратором за заявами в межах АР Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням нерухомого майна. В межах декількох адміністративно-територіальних одиниць або незалежно від місцезнаходження нерухомого майна реєстрація проводиться на підставі рішення Міністерства юстиції. Разом з тим, реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомості. Держреєстратор зобов'язаний перевіряти обсяг цивільної правоздатності заявника реєстрації.
  3. При реєстрації прав, що виникли до 1 січня 2013 року, у разі відсутності даних в реєстрах або якщо заявник не надав документи, реєстратор зобов'язаний запитувати від органів влади, підприємств, установ та організацій, які оформлювали права, підтверджуючу інформацію.
  4. Доступ реєстратора до Державного реєстру прав здійснюється шляхом багатофакторної аутентифікації, порядок якої визначить Кабінет Міністрів. Інформація з реєстру у електронній формі подається у режимі реального часу.
  5. Держреєстратор зобов'язаний невідкладно повідомити власника об'єкта нерухомого майна, користувача, обтяжувача про подання/отримання заяви на проведення реєстраційних дій. Порядок такого повідомлення визначить Кабмін. Разом з тим, наразі є надійний сервіс SMS-Маяк, в якому вже реалізована функція повідомлення власника про перереєстрацію його нерухомості, а також про подання відповідної заяви.
  6. Особливості державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва

Нотаріус, який вчинив нотаріальну дію з нерухомістю, об'єктом незавершеного будівництва, що має наслідком набуття, зміну чи припинення речових прав, їх обтяжень проводить реєстрацію, проте є винятки.

Якщо необхідно проводити декілька реєстраційних дій або реєстраційні дії щодо декількох об'єктів, реєстрація прав проводиться поступово в міру завершення попередньої реєстраційної дії.

Якщо в межах однієї спадкової справи здійснюється одночасна видача декількох свідоцтв про право на спадщину, що має наслідком проведення декількох реєстраційних дій щодо різних суб'єктів речового права або реєстраційних дій щодо декількох об'єктів, реєстрація проводиться після видачі таких свідоцтв про право на спадщину.

Припинення обтяження речових прав у результаті зняття нотаріусом заборони на відчуження нерухомого майна реєструється тим самим нотаріусом одночасно з її зняттям.

У разі нотаріального посвідчення правочину, правовий наслідок якого пов'язується з настанням певної обставини, а також у разі, якщо у результаті вчинення нотаріальної дії утворюються нові об'єкти нерухомого майна, що потребує здійснення власником дій, спрямованих на формування (створення) нерухомого майна, державна реєстрація прав проводиться після настання обставини, формування майна будь-яким державним реєстратором.

За наявності поважних причин (надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила) державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва, що має наслідком набуття, зміну чи припинення речових прав, їх обтяжень одночасно зі вчиненням такої нотаріальної дії, може бути проведена іншим нотаріусом за домовленістю із ним та за попереднім письмовим повідомленням відповідного територіального органу Міністерства юстиції із зазначенням поважних причин, відомостей про нотаріуса та строку відсутності.

Заяви на проведення державної реєстрації прав передаються до іншого нотаріуса через реєстр відповідним територіальним органом Міністерства юстиції.

  1. Збільшено штрафи за порушення порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: за порушення доведеться заплатити від 400 до 1 тис. НМДГ (6800 - 17 тис. грн).
За матеріалами електронного ресурсу Юрліга https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/190349_vlasnikv-povdomlyat-pro-zazkhannya-na-kh-nerukhomst

 

Кабмін на своєму першому засіданні ухвалив рішення, яким ліквідував Департамент захисту економіки Національної поліції України. Поліція більше не матиме права втручатися в діяльність бізнесу. Ліквідовано підрозділ, який займався розкриттям економічних злочинів.

“Поліція більше не має права просто так втручатися у діяльність бізнесу! Сьогодні ми ліквідували  цей підрозділ, який займався розкриттям економічних злочинів. Бо ця одіозна структура не захищала бізнес, а систематично заважала йому працювати. Найчастіше через суд отримували ухвалу на проведення слідчих дій і починали обшук: витягували з офісу комп'ютери, бухгалтерію, а з каси - гроші, документи. Через це паралізували роботу підприємств, а потім вимагали у бізнесу “викуп”, - прокоментував відповідне рішення Уряду Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук.

Глава Уряду додав, що замість ліквідованого Департаменту буде створена ефективна структура для розслідування фінансових злочинів, куди зможуть прийти на роботу порядні та чесні працівники.

“Після ліквідації Департаменту перерозподілимо потрібні функції на інші структурні підрозділи Національної поліції України. Найближчим часом ми очікуємо, що Парламент підтримає проект рішення про створення нового органу, який буде опікуватись питаннями економічних злочинів. Ліквідація Департаменту не завершиться простою зміною вивісок, а буде використана для реформування підрозділів Нацполіції. Якщо в системі є чесні та професійні люди, які доведуть, що не брали хабарі і готові працювати для держави - вони матимуть таку можливість”, - підкреслив Прем'єр-міністр України.